Почуй мене моя Вкрїно!
Бо серце плаче і болить.
Воно неначе на чужбині,
Де все так давить і гнітить.
Пани знов ділять Україну,
А Бога слухать не хотять.
І душі правиднії гинуть,
Бо їм обридло вже мовчать.
Хіба ж таку хотіли долю
Всі, хто мозолі натрудив?..
І не така потрібна воля,
Щоб люд мав голод і скорбив.
Геть з України, хто не з людом,
Покайтесь,Бога не гнівіть,
Бо Бог усіх судити буде.
По правді Божій всі живіть.
Лідія Слюсар
Немає коментарів:
Дописати коментар