Церква у селі Пустовійтове

Я ощущаю что излучает планета

Тепер мої вірші можна і почути!

Вечная борьба добра и зла

Единенье

Одиночество

Жнива

На Полтавщині, в ріднім краї моїм
Колосяться поля золотавим зерном.
Заливаються співом пташиним гаї,
Зграйки їх пролітають за жвавим комбайном.

Йдуть жнива, в метушні агрономи,
Поставляється техніка вся на поля.
На току провівають пшеничку і изнову
Від’їджають шофери, взявши міцно руля.

Є на небі Бог Отець

Є на небі Бог Отець
Він про мене дуже дбає.
Проникає до сердець
Очі всім нам відкриває.

На помилки, на гріхи
Від невіри визволяє
Посилає хворим втіху –
Коли каємось, прощає.

Спасибі Богу за турботу

Спасибі Богу за турботу,
Що він мене не покида.
Дає і друзів, і роботу,
Спасав від смерті, життя дав.

Хіба ж я можу відхилитись,
Колі він поруч йде зі мною?
Я прагну все життя змінити,
Щоб бути вірною дочкою.

Я Бога люблю, не любити не можу

Я Бога люблю, не любити не можу,
Бо він надихає мене на добро.
Я Бога люблю, бо любов Йогог схожа
На сонце яскраве, що несе нам тепло.

У Ньому Одному знаходжу я вірність,
Він безліч турбот за всі душі несе.
У розпачі й недугах дає нам ніжність,
І душу молящу від смерті спасе.

Мій Господь – Ти мій хранитель

Мій Господь – Ти мій хранитель,
Мій Отець і мій учитель.
В Тобі Одному знаходжу втіху,
Коли Ти поруч – минає лихо.

Ти створив Землю і всі світила,
Щоб все живе тебе любило,
Щоб слава линула по всіх усюдах,
Тобі вклонились усі люди.

Радіє серце, що Ти зі мною.
Я славить буду Тебе в віках.
Нехай же буде завжди живою,
Моя молитва у людських серцях.

Встреча с Божьим Сыном

Точно помню, что это было в начале лета. В трудное для меня время, когда был сделан приговор врачей идти на три операции. У меня был еще маленький сын. И сильные эмоциональные переживания заполнили всю мою сущность.

Это было во сне.

Я видела высокий зеленый холм из которого в белых рясах сходил ко мне Иисус Христос. Я стояла в долине и любовалась приближением удивительно красивого молодого мужчины с длинными кудрявыми волосами.

Когда он приблизился ко мне на расстояние не более полуметра, я обратила внимание, что между нами было прорыто в земле углубление 25 см, которое нас разделяло.

Подойдя ко мне Он ничего не говорил. Но его огромные карие, добрые и чрезвычайно красивые глаза стали меня пронизывать своею любовью. Все мое тело и каждая клеточка наполнилась этой неизведанной любовью. Так длилось какое-то мгновение. Затем Иисус Христос исчез. Я проснулась и ощутила огромную благодарность, которая снисходил на меня свыше. И стала изъясняться на ином наречии. Утром я стала рассказывать соседям, что мне являлся Господь, а мое состояние было таким, как будто я не хожу по земле, а по воздушной подушке 30 см над землей.

Настала осінь

Я сорочку вишиту знаходжу

Я сорочку вишиту знаходжу
В сундучку, що мама зберигала.
Від бабусі рідну вишиванку,
Що для мене довго вишивала.

Ця сорочка – спогад про минуле
Там калина рясно поспівала
І частинка серця від бабусі,
Відчуття, якого вона вклала.

Везунчик выжил, выпав из самолёта