Моя Україна

Я люблю Україну прекрасну й велику

Може це зрозуміти той,хто вміє любить,

Хто міняється сам ,й може все в ній змінити,

Хто не може без рідного краю прожить.

Неосяжну квітку,найкращу на світі

В ній шумить різнотрав’я й дуби височать.

Бачу рідну матусю веселу й привітну,

Яка сходить на ганок мене з дітьми стрічать.

Тут прекрасне небо,зірки наче квіти,

Які сили й натхнення мені придають.

Бережімо Вкраїну з чорноземом,полями,

Які всіх нас годують,хліб до столу дають.

Із невтомних рук трударями,

Які рано на поле працювати їдуть.

Ми їм вклонимось низько,пригнемо коліна,

Бо це їхня заслуга,що є хліба кусок.

Тож цвіти,процвітай дорога Україно,

Ти сьогодні вже стала на новий виток.

Слюсар Лідія Василівна