Пенсія

Лишилося до пенсії півроку.
Багато літ її чекала я підряд,
Але в верхах придумали таку мороку,
Щоб пенсію вернуть назад.

Вже ноги ледве ходять по двору,
Допрацювати було б вже і не багато,
Тягну як можу я студентську дітвору,
Й неможу тії пенсії діждатись.

Все говорят, спасибо тебе

Все говорят спасибо тебе.
За руки твои золотые,
За нежный и добрый взгляд,
За помыслы святые.

За то, что себя отдаешь,
Ни капельки не жалея.
Во благо другим живешь,
Духовно растешь и мудреешь.

Планета будущего

Я создаю города – без цвета,
Они как живая вода – из Света.
Там нет небоскребов, зимы и лета,
В будущем будет такой наша планета.

Ее населят светлые души
Способные видеть, знать, слушать.
Все мыслью передаваться будет
Спокойствие оставаться для всех судеб.

Чи ж цінують таланти в Україні ?

03.09.2010

Чи ж цінують таланти в Україні ?
Не дуже, чесно вам скажу.
Де панство похваляють, там з сторінок
Виштовхуються лиця за межу.

То так уже розпишуть, як святих.
Слова знайдуться, наче то герої,
А про людей трудящих і простих
Напишуть десь слівців із троє.

Не хочеться газету відкривать,
Бо вже тими портретами затулена.
І як же вміють ці писаки успівать,
Писать, щодіячі ці, у людську біду занурені.

Скажу відверто, що народ простий
Свої таланти викласти не в змозі,
Тому, що ти без грошей, не крутий.
Тобі складуть всі перешкоди на дорозі.

Але ж усе в руках Господніх,
Він слухає, пильнує і вирішує.
Йому не байдуже, що є голодні,
Він словом ніжним душу втишує.

І каже, що прийде кінець,
Усім, хто розуму зашкоджує.
Талановитим – дасть вінець,
Доносить правду до людей нехай продовжують

Слюсар Лідія Василівна

Освобождайся от ошибок и иллюзий

30.08.2008

Освобождайся от ошибок и иллюзий,
Прочь избавляй себя от старого мышления.
Впредь избери все то, что тебе нужно,
Энергию направь на обновленье.

Осознанно твори о чем мечталось,
Чего хотел когда-то, достигай.
Неверье за дверью прошлого осталось,
Его сознанием своим разуплотняй.

Моя душа - твоей созвучна

Моя душа - твоей созвучна,
Ведь мы с тобою две струны.
Нас даже время не разлучит,
Когда друг другу мы верны.

Быть может, ты уже не веришь,
Что жизнь пошлет нам свой сюрприз.
Судьба откроет к счастью двери
И станет праздничною жизнь.

Человеку нужно так мало

Человеку нужно так мало,
Чтобы кто-то его любил,
Чтобы сердце всегда стучало
И давало душе творчества сил.

Птицы ранней весною пели
И сады расцветали вновь,
Чтобы душа никогда не старела,
А звучала в ней лишь любовь.